Технологія будівництва покрівлі – види дахів, покрівельних матеріалів, правила монтажу

Зміст:

Які бувають дахи
Плоскі
Скатні
Кут ухилу
Особливості конструкції
Який покрівельний матеріал краще
Будівництво даху своїми руками
Решетування на покрівлю
Влаштування пароізоляції
Технологія утеплення
Монтаж покрівельного покриття
Облаштування покрівельної вентиляції

Будівництво покрівлі завершує будівельний процес зведення будівлі. Щоб вона була міцною і довговічною, необхідно максимально правильно спорудити кроквяну конструкцію. Що стосується матеріалів для покриття, то найчастіше для цих цілей застосовують металеву та бітумну черепицю.

Які бувають дахи

Завдяки даху будинок набуває свою неповторність і унікальність. Існує досить значний перелік різновидів даної конструкції, особливо для покрівлі даху своїми руками. Загалом все дахи діляться на плоскі та скатні.

Плоскі

У нашій країні даний тип конструкції застосовується не дуже часто: набагато частіше плоскі дахи можна зустріти на півдні Європи. Велике значення має кількість снігових опадів у зимовий час. Тому стає зрозумілим, чому у нас популярні тільки певні покрівельні матеріали, адже їм доводиться витримувати багатотонні снігові навантаження. Найбільш надійний варіант для плоского даху в такому випадку – залізобетонне перекриття, яким найчастіше оснащуються гаражі та багатоквартирні будинки. Для його зведення застосовується кран і спеціальна будівельна техніка.

Для облицювання плоского даху найчастіше використовують руберойд чи його модифікації (рубемаст, євроруберойд). При дотриманні технології така конструкція прослужить близько 15 років, після чого потрібний буде капітальний ремонт. Крім того, існують т. зв. «експлуатовані» плоскі дахи, на поверхні яких розміщуються зелені насадження, ігрові спортивні майданчики та навіть басейни. Тут потрібне спорудження зручного виходу, що під силу тільки кваліфікованим фахівцям.

Скатні

Дуже поширений різновид даху у сфері вітчизняного приватного будівництва. Скатна покрівля може володіти різними формами та кутами нахилу. Найпростішим варіантом є односхилий дах, в якому одну з опорних стін роблять вище: таким чином отримують необхідний укіс покрівельної конструкції. Форма каркаса тут прямо залежить від відстані між опорами. Попри невелику презентабельність, односхилі дахи дуже популярні у сфері приватного будівництва. В першу чергу це пояснюється їх дешевизною і простотою спорудження.

Перше місце за поширеністю продовжують утримувати подвійні конструкції, зовнішність яких багато в чому залежить від кута нахилу скатів. Цей параметр може бути різним на окремих схилах: це в першу чергу стосується щипцевих конструкцій. В залежності від числа щипців розрізняються однощипцеві і двощипцеві дахи. Для виконання багатощипцевого каркаса потрібні серйозні знання в області архітектури.

Двощипцеві дахи досить часто оснащуються мансардами, де облаштовуються повноцінні житлові приміщення. В основному такий підхід до планування характерний для котеджного будівництва: каркас у такому випадку досить простий, а зовнішній вигляд даху – вельми презентабельний.

Кут ухилу

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Технологія будівництва даху багато в чому залежить від кута ухилу. Щоб вирахувати його, буде потрібен серйозний підхід. На облік у першу чергу береться частота атмосферних опадів в даному регіоні: для дощових місцевостей кут ухилу рекомендований на рівні 45 градусів. При наявності сильних вітрів дах роблять більш пологим.

На параметр ухилу даху впливає також тип використовуваного покрівельного матеріалу. Черепичне або шиферне покриття потребують кута скатів не менше 22 градусів, щоб уникнути скупчування вологи на стикувальних ділянках. Для будівництва скатної покрівлі з однією площиною кут ухилу вибирається в межах 20-30 градусів, для двосхилих – 25-45 градусів. При збільшенні крутизни скатів витрати на їх спорудження зростають у вигляді зростаючих витрат по матеріалу. Найбільш малобюджетною є плоска покрівля з нахилом до 5 градусів.

Особливості конструкції

До складу будь-якого даху входить кроквяна система, на яку монтується покрівельний пиріг. Вона включає в себе крокви, підкоси, мауерлат і решетування. Крокви бувають висячими та наслонними. Основним елементом тут виступає трикутник, який надає найбільшу жорсткість. Кінці наслонних елементів ставляться поверх стін, а середина дотикається до проміжних стійок. Кінці висячих крокв монтують тільки на стіни або мауерлат: проміжні стійки тут відсутні.

Як мауерлат на дерев'яних спорудах виступають верхівки зрубу. Цегляні стіни оснащуються дерев'яним брусом, покладеним врівень до внутрішньої стінової площини. Нагорі кроквяна система оформляється прогоном, який виконує функцію з'єднувача кроквяних ферм. Кониковий прогін згодом стає місцем розміщення коника даху. До складу пирога входить решетування, пароізоляція, утеплювач і облицювання. Іноді присутні також інші шари: на це впливають кліматичні умови місцевості та обрана технологія облаштування.

Який покрівельний матеріал краще

Визначиться з покрівельним матеріалом потрібно ще під час розробки проєктної документації, оскільки це суттєво полегшить планування. На вибір відповідного матеріалу впливає його ціна, склад і зовнішні естетичні характеристики.

Найбільш популярними варіантами покрівельного покриття є:

• Профнастил. Є прототипом металочерепиці. Має вигляд сталевого листа, прокатаного в поздовжньому напрямку. В якості захисту матеріалу може використовуватися оцинковка або полімерне покриття. В основному за допомогою профнастилу споруджуються будівлі комерційного типу – ангари, склади, гаражі. У приватному будівництві використовується для реалізації бюджетних проєктів.
• Металочерепиця. Дуже поширене покрівельне покриття. В процесі виробництва оцинковані листи проходять прокатку, після чого оформляються шаром захисного полімеру. Зовні металева черепиця схожа на керамічну, значно поступаючись їй у вазі.
• Керамічна черепиця. Традиційний покрівельний матеріал, що належить до розряду елітних. У продажу представлено приблизно 14 модифікацій цього покриття. До недоліків керамічної черепиці відносять її значну вагу, недостатню міцність, дорожнечу. Монтажні роботи в такому випадку на порядок складніше, ніж у випадку з металевим аналогом, оскільки потрібне створення міцної кроквяної конструкції. Якщо все зробити правильно, керамічна черепична покрівля буде служити близько 80 років.
• Бітумна черепиця. Для виготовлення цих гнучких пластин використовується склополотно або скловолокно, просочене модифікованим бітумом. Колірна палітра бітумної черепиці дуже велика, тому з вибором відповідного відтінку проблем зазвичай не виникає. За допомогою цього покриття можна оформляти покрівлі найбільш складної конфігурації. Бітумна черепиця дуже легка, має високі звукоізоляційні показники, а при її укладанні практично не буває відходів.
• Цементно-піщана черепиця. В процесі виготовлення суха маса проходить процедуру прокату. Складається з кварцового піску, цементу, води та лугу. Для надання потрібного кольору застосовується акриловий барвник. При схожості ряду характеристик з керамічною черепицею цементно-піщані вироби на порядок дешевше.
• Фальцева покрівля. Найпопулярніший різновид металевої покрівлі. Може виготовлятися з титан-цинку, міді або сталі. Основний недолік оцинкованого покриття – необхідність регулярного фарбування. Вага конструкції невелика, проте потрібне додаткове укладання звукоізоляції.
• Шифер. Досить дешевий матеріал, в процесі виготовлення якого цементний камінь армується азбестовими волокнами. Укласти шифер досить просто: така покрівля стійко витримує різні атмосферні впливи. З часом відбувається потьмяніння поверхні, через що вона втрачає колишню привабливість. До того ж відбувається збільшення крихкості матеріалу, через що з'являються протікання.
• Єврошифер. Його ще називають ондуліном. Для цього хвилястого бітумізованого листа характерна невелика вага та добра еластичність. Монтаж єврошиферу нескладний, на це зазвичай не йде багато часу. Маючи приблизно ту саму вартість, що і звичайний шифер, ондулін перевершує його в плані естетичності та багатством колірної гами.
• Керамопласт. Інноваційний полімерний матеріал вітчизняного виробництва, імітує різні покрівельні покриття, від шиферу до черепиці. Володіє малою вагою і відмінною міцністю.

Будівництво даху своїми руками

Спочатку будівництва пристрою покрівлі поверх несучих стін укладають мауерлат, для кріплення якого потрібні анкери. Під ним в обов'язковому порядку необхідно покласти гідроізоляцію (толь або руберойд).

Далі здійснюється встановлення крокв, діаметр яких знаходиться в прямій залежності від кута нахилу покрівлі. Для кріплення кроквяних верхівок використовуються покладені внапуск накладки. Мауерлат по низу оснащується скобами, які фіксують кроквяні ноги.

Решетування на покрівлю

По завершенні встановлення кроквяної конструкції укладають решетування, параметри якого відповідають обраному покрівельному облицюванню. Воно може бути суцільним або розрідженим, з певним кроком. Суцільна конструкція облаштовується під м'яку покрівлю, у цьому випадку застосовують фанерні листи.

У випадку з металочерепицею, профнастилом або ондуліном решетування споруджується з дощок, відстань між якими може коливатися в межах 40-50 см. На приватних будинках обов'язково необхідний невеликий виступ уздовж всіх звисів: це дозволить спорудити захисний карниз, що оберігає стіни від заливання дощем під час вітру.

Влаштування пароізоляції

Якщо планується організація на горищному приміщенні повноцінного житлового простору, то під покрівельне покриття обов'язково підкладається пароізоляційний матеріал. Для цих цілей підійде ізоспан або ютафан. Якщо горище буде застосовуватися виключно в якості комори, то пароізоляцію укладати не обов'язково.

Технологія утеплення

Завдяки утепленому даху досягається значна економія коштів на опалення будинку в зимовий час. В основному для термоізоляції покрівлі застосовують мінеральну вату і плитний матеріал – урсу та ізовер. Важливо, щоб утеплювачі могли стійко переносити вологу, мороз, не були токсичними та не виділяли неприємні запахи. Теплоізоляційний матеріал і решетування потрібно розділити повітряним прошарком не менш ніж 50 мм, що дозволить уникати намокання утеплювача від виникаючого конденсату. Для цих цілей крокви оснащуються контррейками.

Монтаж покрівельного покриття

Процедуру укладання краще почати знизу, у зустрічному напрямку до дощової води. Якщо використовуються хвилясті листи, то потрібно врахувати напрям переважаючих вітрів у даному регіоні. Найзручніше збірку покрівельних матеріалів здійснювати на даху: ті з них, які не оснащені спеціальною кріпильною системою (мова про металочерепицю та профнастилі), комплектуються спеціальними покрівельними цвяхами. Завершальним етапом організації покрівлі виступає встановлення спеціальних елементів для затримання снігу.

Облаштування покрівельної вентиляції

Щоб покрівля прослужила максимально довгий час, необхідно оснастити її ефективною вентиляцією. Вона призначається для відведення за межі конструкції вологості, сприяючи циркуляції повітря під дахом. Для цього може використовуватись як природна тяга, так і спеціальні вентиляційні прилади: в цьому випадку все залежить від площі та конструктивних особливостей підпокрівельного простору.

Особливо піддається впливу вологи єндова, тому її слід захистити максимально добре. Здійснюючи будівництво даху дачного будинку, потрібно передбачити можливість подальших заходів з обслуговування і ремонту конструкції. Для цього потрібні стаціонарні сходи.